Надія Павлівна Гуменюк — українська поетеса, прозаїк, публіцист, член Національної спілки письменників України, заслужений журналіст України, лауреат премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки та інших літературних премій.
Дружина відомого волинського письменника Володимира Лиса.
Надія Гуменюк народилася 2 січня 1950 року в селі Онацьківці Полонського району Хмельницької області. Закінчила з відзнакою шкільний відділ Хмельницького педагогічного училища та факультет журналістики Львівського державного університету імені Івана Франка.
Журналістську діяльність розпочала 1973 року у редакціях Каланчацької та Луцької районних газет. Працювала кореспондентом Рівненського обласного радіо, завідувачкою відділу Луцької районної газети, редактором радіогазети Луцького шовкового комбінату, заступником головного редактора луцької міської газети «Народна трибуна». З 1996 року — редактор відділу культури Волинської обласної газети "Віче". З 1989 року очолювала один з найбільших у Луцьку осередок Товариства української мови, на початку дев'яностих років була головою луцької міської "Просвіти", працювала в обласних організаціях Українського фонду культури, Союзу українок, в обласній комісії з питань утвердження української мови, пізніше очолювала Волинську обласну організацію Всеукраїнського товариства "Просвіта".
З 1977 р. Надія Гуменюк є членом Національної спілки журналістів України, з 1995 року є членом Національної спілки письменників України.
Вперше публікуватися почала у десятирічному віці у всеукраїнській газеті для школярів "Зірка". У 1965 році стала переможцем літературного конкурсу на честь ювілею цього видання і була нагороджена двомісячною путівкою у Міжнародний дитячий табір "Артек", де відбувався зліт юних талантів СРСР і впродовж двох місяців тривали зустрічі з відомими митцями, журналістами і літераторами. У 1972 році відбувся дебют у журналі "Радянська жінка", з благословенням Любові Забашти. Далі — публікації у журналах "Україна", "Жовтень", "Прапор" та колективних збірниках. У 1992 році побачила світ перша збірка поезій Надії Гуменюк "Країна світла". Відтоді почалося активне входження письменниці в літературу. У видавництві "Надстир'я" вийшли збірки поезій "Каріатиди" та "Однокрил", пізніше — "Тайнопис тиші" і "Голос папороті".
Поезії Надії Гуменюк властиві громадянське звучання, філософське осмислення світу, щирість; вся вона пронизана ліричним струменем, що балансує на межі жорстокої дійсності і пошуку ідеалу, земного і небесного, скороминущого і вічного.
Наприкінці дев'яностих років Надія Гуменюк дебютувала як дитяча письменниця. Її популярні серед дітей книжки "Чапики — Чалапики", "Веселка для Веселика", "Де гуляє крокотам", "Казка про козака Ярка і Яринку-Живинку", "Котилася писанка", "Святвечір". Книжка "Веселка для Веселика" була представлена в Києві на книжковій виставці у Національній спілці письменників України як одне з найкращих видань для дітей у 2001 році, а книжка «Де гуляє крокотам» отримала диплом в номінації "Література для дітей" на Першому книжковому форумі, що проходив у Тернополі у 2003році.
Письменниця відома своїми романами: "Білий вовк на Чорному шляху", "Вересові меди", "Дожити до весни", "Енна. Дорога до себе", "Квіти на снігу", "Корона на одну ніч", "Танець білої тополі" та ін..